вул. Галицька, 1, с.Крилос., Галицький р-н., Івано-Франківська обл., а/с 29, 77162 Тел.: (03431) 22-113 E-mail: [email protected]
Меню

Інформація щодо рекреаційно-туристичних послуг за номером:
(096) 366-12-16

 
 
Природні умови та ресурси парку Геологічна будова
  Гість | Вхід | Реєстрація |

У геологічній будові рельєфу території Галицького району беруть участь різновікові відклади, представлені породами різного літологічного складу. Найдавнішими відкладами, що виходять на денну поверхню (уздовж долин рік та на схилах межирічь), є породи крейдової системи (K2), представлені дубівецькою, луквинською світами. Дубівецька світа репрезентована вапняками, мергелями, які відслонюються в північно-східній частині району (Дубівецький кар’єр). Виходи луквинської світи (аргеліти, алевроліти, мергелі) можна простежити вздовж рік Лімниця та Луква. Потужність порід K2 системи близько 235 м.

На крейді зі стратиграфічним неузгодженням залягають відклади неогенової системи. Неоген представлений двома відділами – міоценовим (N1) і пліоценовим (N2). У міоценовому відділі виділяють баденський ярус, репрезентований опільською, тираською і косівською світами. Відклади міоцену мають горизонтальне або майже горизонтальне, з незначним загальним нахилом на південь і південний захід залягання.

Відклади опільської світи (N1op) можна побачити головним чином у північно-східній частині району, де будують вододіли з абсолютною висотою 350 м і більше. У нижній частині товщі залягають пісковики, у верхній – літотамнієві вапняки. Їх виходи на денну поверхню можна простежити уздовж правого берега р. Дністер та в околицях Бурштина.

Відклади тираської світи (N1ts) залягають трансгресивно здебільшого на верхньокрейдових рідше на відкладах нижньобаденського під’ярусу. Вони здебільшого простягаються смугами і виходять на поверхню в долинах рік, на вододільних підвищеннях. Ця світа складена гіпсами (зустрічаються такі різновиди як алебастр, селеніт) і ангідритами. Максимальна потужність сульфатної товщі близько 40 м (урочище «Вербівці» поблизу с. Блюдники).

Косівська світа (N1ks) літологічно репрезентована глинами. Глини сірі, зеленувато-сірі, голубуваті, вапнисті з прошарками мергелів, пісковиків, рідше туфів і туфітів. Виходи глин спостерігаються на лівобережжі Дністра та в південно-західній частині Галицького району.

Четвертинні відклади (Q) плащеподібно залягають на більш давніх породах. Розвинуті такі їх генетичні типи: алювіальний, елювіальний, еолово-делювіальний, пролювіальний. Алювій бере участь у будові річкових терас, русел рік і представлений гравієм, галечниками, суглинками тощо. Еолово-делювіальні відклади, в основному, будують вододіли й виступають головними найпоширенішими ґрунтотвірними породами в опільській частині району. Потужність їх коливається від 2-3 м до 50 м. Елювій простежується на межиріччях, де на поверхню виходять корінні породи, що піддались звітрюванню. Делювій складає схили межирічь і представлений уламками порід. Пролювіальні відклади зустрічаються у конусах виносу балок, ярів.

Територія характеризується підвищеною сейсмічністю, що зумовлено близькістю тектонічно активної Карпатської структурної зони. У кінці ХІХ – першій половині ХХ століття у Придністер’ї зафіксовано кілька землетрусів силою від 3 до 6 балів, що є доказом підвищеної тектонічної активності земної кори у даному реґіоні.

У межах Галицького району розробляються корисні копалин, із яких головними виступають родовища будівельних матеріалів та сировини для їх виробництва. Перш за все це поклади для цементної сировини: Дубівецьке, Межигірсько-Дубівецьке і Межигірсько-Маріямпільське родовища, а також цегельно-черепичних глин та гіпсу.

Всі матеріали та публікації належать "Галицький національний природний парк"
Створення та підтримка сайту: Телекомпанія РАІ
Галицький
Національний
природний парк