Сам собі ботанік. Анемони
Тепер, під кінець березня, до барвистого килима ранньовесняних квітів стали долучатися тендітні, однак небезпечні лісові красуні – анемони. «Доньки вітрів», як перекладається їхня латинська назва, попри свою красу і витонченість, містять в собі доволі сильну отруту, здатну вплинути на роботу серцевого м’язу, спричинити судоми, тимчасову втрату зору.
Рід анемона належить до примітивної в еволюційному відношенні родини Жовтецевих. Про це свідчить і велика невизначена кількість тичинок і маточок, і непостійне число елементів оцвітини – від 6 до 9. Анемони здатні повертати квіти вслід за сонцем, щоб вловити якомога більше тепла. Рожевий відтінок на зовнішньому боці оцвітини утворений особливим пігментом – антоціаном, який здатен світлові промені перетворити на теплову енергію. Масове розквітання анемон тісно пов’язане із підвищенням температури, а за її раптового зниження чи дощу квіти закриваються і нахиляються додолу.
У лісах Галицького парку часто трапляються два види вітеринок: анемона дібровна і анемона жовтецева. Розрізнити їх доволі просто – колір квіток (білий і жовтий) одразу ж кидається в очі. Однак, є і низка інших діагностичних ознак, які стануть у пригоді коли на місце квітам прийдуть плоди, або, навпаки, коли квіти ще не розцвіли.
АНЕМОНА ДІБРОВНА (Anemone nemorosa) має 1 тричі розсічений прикореневий листок на довгому черешку. Рослина майже не опушена. Приблизно на середині квітконосу розташовані 3 листки покривала, кожне з яких тричі розсічене, з клиновидною основою і пилчастим краєм. Квітконоси на верхівці увінчані переважно 1 квіткою, ззовні рожевою, зсередини – білою, оцвітина не опушена, складається із 6-8 листочків.
АНЕМОНА ЖОВТЕЦЕВА (Anemone ranunculoides) прикореневих листків не має, рідше є 1. На квітконосі також знаходяться три листки покривала, однак розміщені вони ближче до його верхівки і складаються із сильно видовжених горизонтально розташованих тричі розсічених на продовгасто ланцетні сегменти листків із зубчастим краєм. Жилки з верхньої сторони опушені. Квіток 1-2, квітконоси і оцвітина (ззовні) притиснуто опушені. Листочків оцвітини 5, вони яскраво жовті.
У травні-червні на галявинах та луках розцвітає ще один вид анемон з білими квітами. Як не парадоксально, АНЕМОНА ЛІСОВА (Anemone sylvestris) на нашій території в лісах не трапляється, а займає добре освітлені ділянки. Прикореневих листків у неї 2-6, вони розташовані на довгих черешках густо опушених відстовбурченими волосками. Листків покривала теж 3, вони тричі розсічені, однак розміщені ближче до основи стебла. Квітконоси поодинокі, притиснуто волосисті. Квіти крупніші, білого забарвлення, тільки ззовні листочки оцвітини дещо рожевуваті і густо притиснуто волосисті. Дивовижне явище являє собою анемона лісова під час плодоношення – її горішки вкриті білими пухнастими волосками, а, оскільки, на одній квітці їх утворюється доволі багато – за своїм пухнастим виглядом анемона залишає далеко позаду навіть кульбабу.
Ще більш дивовижним представником цього роду є АНЕМОНА НАРЦИСОКВІТКОВА (Anemone narcissiflora). Вид поширений по всій Євразії, але надає перевагу високогірним лукам. У те, що анемона нарцисоквіткова росте також на рівнині довгий час не вірилося дослідникам, її навіть відносили до іншого виду. Але, як пізніше виявилося, це один і той самий вид, який в умовах далеких від субальпіки змінив свої уподобання: на Подільській височині він трапляється на лучних степах і остепнених луках, приурочених до доволі стрімких і добре прогрітих схилів пагорбів. Період появи цих дивовижних рослин на Поділлі датується не однією тисячею років. Найбільш імовірно, це відбулося під час останнього похолодання, коли гірські вершини вкрилися льодом і монтанні (високогірні) види рятувалися від холоду, спускаючись нижче. Тобто, місця зростання анемони нарцисоквіткової, без сумніву, є реліктовими – залишками попередніх епох. Вид включений до Червоної книги України, в Україні відомо лише близько 30 популяцій, більшість з яких малочисельні. На відміну від інших видів, анемона нарцисоквіткова є доволі високою рослиною (до 50 см), її квіти великі білі і дуже красиві, зібрані у зонтикоподібне суцвіття. Листки зібрані у прикореневу розетку та приквіткове покривало, тричі розсічені, але в обрисі майже округлі.
Попри велике декоративне значення, стараймося утримуватися від зривання анемон на букети. Хоча більшість видів добре розмножуються за допомогою кореневища, рослина вкрай негативно реагує на пошкодження її надземної частини. Особливої охорони заслуговує анемона нарцисоквіткова, включена до Червоної книги України. Пам’ятаймо, що красою природи краще милуватися на природі, а не знищуючи її!
Ірина Дмитраш-Вацеба, к.б.н., ботанік
АНЕМОНА ДІБРОВНА (Anemone nemorosa)
АНЕМОНА ЖОВТЕЦЕВА (Anemone ranunculoides)
АНЕМОНА ЛІСОВА (Anemone sylvestris)
АНЕМОНА НАРЦИСОКВІТКОВА (Anemone narcissiflora)
|
